Due diligence інтелектуальної власності

Серед учасників угод, пов’язаних з вкладенням значних коштів, все більш популярною стає процедура due diligence, яка дозволяє оцінити об’єкт інвестування з фінансової, комерційної та юридичної точок зору, визначити переваги та недоліки майбутньої операції.

Якщо раніше основну цінність для підприємств представляли матеріальні активи (заводи, устаткування), то тепер все більшу роль відіграють нематеріальні активи, наприклад, інтелектуальна власність. Due diligence інтелектуальної власності має на меті об’єктивну оцінку цінності всіх або деяких об’єктів ІВ, а також ризиків, пов’язаних з ними. Вона особливо важлива, якщо мова йде про довготривалі бізнес-відносини, наприклад, у разі укладання договору ліцензування.

Результати цієї процедури допомагають прийняти остаточне рішення щодо законності і вигідності імовірної угоди, дозволяють визначити основні положення майбутнього договору, включаючи остаточну вартість і майбутні зобов’язання.

З одного боку може здатися, що основний тягар відповідальності лягає на інвестора, і тому тільки він повинен проводити due diligence інтелектуальної власності. Однак ризики, пов’язані з угодою, зачіпають обидві сторони, тому кожній з них рекомендується проводити незалежну процедуру оцінки.

Необхідність в процедурі due diligence з’являється не тільки в разі придбання об’єктів ІВ, процесів злиття і поглинання компаній, але і при перевірці ефективності захисту об’єктів ІВ на всіх ринках, що цікавлять замовника послуги, і ефективності існуючої системи управління об’єктами ІВ в цілому.

Слід зазначити, що не існує спеціальних законодавчих актів, які регулюють згадану процедуру, тому обсяг і тип інформації, що підлягає комплексній оцінці, буде варіюватися в залежності від конкретної ситуації. У загальному випадку при проведенні процедури due diligence можна виділити такі етапи:

1. Складання переліку об’єктів ІВ, які знаходяться у власності компанії.
2. Перевірка документів, що підтверджують реєстрацію об’єктів ІВ. Визначення обсягу прав, що надаються такими документами, наприклад, в разі аналізу формули патенту на винахід, корисну модель.
3. Перевірка і аналіз договорів, укладених на об’єкти ІВ (ліцензійні договори, договори передачі права).
4. Перевірка використання об’єктів ІВ.
5. Перевірка документів на передачу авторських прав, в разі відсутності таких документів – їх підготовка.
6. Аналіз прав на об’єкти ІВ з точки зору існуючих або потенційних порушень як з боку третіх осіб, так і з боку компанії, яка проводить процедуру due diligence. У разі наявності порушень – розробка стратегії захисту.
7. Звіт, що містить висновки та рекомендації.

Так, наприклад, згідно з п. 4 ст. 18 «Закону України про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в разі, якщо протягом трьох років від дати публікації знак не використовується в Україні «повністю або по відношенню до частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про припинення дії свідоцтва повністю або частково». У такій ситуації рівень захисту знака може виявитися слабше, ніж припускає його власник.

В результаті проведення процедури due diligence складається звіт, завдяки ознайомленню з яким замовник послуги отримує уявлення про стан об’єктів ІВ, їх цінності. В подальшому компанія може врахувати рекомендації, зазначені в звіті, і вдосконалити стратегії управління правами на інтелектуальну власність.

Якщо Вам необхідна допомога у проведенні процедури due diligence, звертайтеся! Наші фахівці дадуть відповідь на всі Ваші запитання і нададуть всі необхідні послуги.